* Реклама: Отличный бесплатный хостинг! *


ВИДАТНІ ЛЮДИ

Глазовий П. П.
Богдан І. Г.
Вишневецький К. Г.
Мирович А. І.
Ржанський В. В.
Соловйов І. М.





Погода в Украине  

ВИШНЕВЕЦЬКИЙ КОСТЯНТИН ГРИГОРОВИЧ

"Лицар п'ятого океану"
  
З чого почати розповідь про цю людину? Чи з того сонячного ранку, коли малий Костя, прибігши в кар'єр, вперше побачив як працює його батько – каменотес. Чи з того пам'ятного дня, коли він, уже курсант авіаційного училища повернувся у рідне село на Казанківщині: "Я щасливий! Літаю! Вперше сам!".

Народився у 1914 р. в с. Новоданилівка Казанківського району. Перед початком війни закінчив Могилівську дворічну льотну школу. З цікавістю вивчав повітряну машину. Програму, розраховану на два роки, він освоїв за рік, став самостійно управляти літаком. Радості не було меж. Заповітна мрія дитинства збулася. І раптом жахлива звістка: війна. Розпочалися повітряні бої, виліт за вильотом. Ворог рвався на південь. Наказ командування був один: затримати подальше просування фашистів. Повітряна оборона Сталінграда лягла на плечі ескадрильї, в якій воював К. Вишневецький.

Це було навесні 1943 року. Після розгрому під Сталінградом гітлерівці намагались закріпитись на Кубані. Для підтримки цього плацдарму фашистське командування зосередило тут свої найкращі авіаційні сили, озброєні найновішими літаками. Битва над степами Кубані для радянських льотчиків була школою мужності і майстерності. Саме тут була вперше здійснена запропонована відомим льотчиком Олександром Покришкіним формула повітряного бою: висота - швидкість - маневр - вогонь.

24 травня 1943 року в газеті "Правда" з'являється фото чотирьох льотчиків - героїв кубанських боїв. Серед них - капітан Вишневецький, командир ескадрильї, а згодом штурман полку. В боях на Кубані вони збили 69 літаків ворога.

... Весна 1943-го. Початок травня. Полк базувався на аеродромі під станицею Афінською. Найкращою бойовою ескадрильєю командував у ньому капітан Вишневецький. Кому тоді на Північно-Кавказькому фронті не було відоме це ім'я!

Голоси Олександра Покришкіна, братів Глінків, Костянтина Вишневецького навчились пізнавати в ефірі навіть німецькі "слухачі" і попереджували про їх появу над лінією фронту своїх льотчиків. Ще наприкінці квітня 1943-го фюзеляж літака Вишневецького прикрашали шість червоних зірок, а пілота нагороджено орденом Бойового Червоного Прапора.

В один із весняних днів капітан Вишневецький своєю групою з 11 літаків прикривав радянські наземні частини, що наступали в районі станції Кримської. Рація станції наведення раптом передала: "Соколи! Соколи! Із заходу йде група "юнкерсів". Атакуйте!" "Групу бачу. Розвертаюсь для атаки. Б'ю по головному!," - відповів ведучий. Зав'язався нерівний бій з дванадцятьма "Ю-88" і сімома "ХЕ-111". Нелегко розладнати таку армаду, що має кілька десятків гармат і великокаліберних кулеметів. Вирішують успіх саме швидкість, маневр, вогонь, навальність.

Не встигли радянські літаки вийти з атаки, як на них накинулись 12 винищувачів ворога. У цьому бою, що точився на очах командуючого 4-ю повітряною армією К. А. Вершиніна і Головного маршала авіації A. A. Новикова, капітан Вишневецький повністю зберіг за собою ініціативу і збив два літака. А вся група збила чотири бомбардувальника і п'ять винищувачів. Решта змушена була скинути бомби в море і рятуватись у хмарах. В тіж дні Костянтин Григорович був представлений до присвоєння-звання Героя Радянського Союзу. В нагородному листі зазначено: "Капітан Вишневецький має 123 бойових вильоти. Брав участь в 39 повітряних боях, особисто збив 10, у парах - 4, в групах - 9 і при штурмі на землі - 2 ворожих літаки"...

24 серпня 1943 року Указом Президії Верховної Ради СРСР К.Г. Вишневецькому було присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Осінь 1943 року. Радянські війська наступали. Сильні бої розгорілись на річці Молочній. Одного такого дня капітан Вишневецький повів вісім літаків до лінії фронту, їх зустріла група 12 "хейнкелів", що прямували до Великого Токмака.

"... Не пустити їх", - скомандував Вишневецький і розворотом завів винищувач у хвіст ворожій групі і сам зумів крізь шалений вогонь прорватись до ведучого "хейнкеля", стрілою атакувати його і збити. Стрій ворожих літаків розсипався, вони повернули назад. Уламки збитих "хейнкелів" горіли на землі..."

Важкопоранений Вишневецький, стікаючи кров'ю, непритомніючи, робить посадку. У санітарну частину його привезли в тяжкому стані. Лікувався капітан Вишневецький в госпіталі у Москві. Після одужання був призначений начальником повітряно-стрілецької служби дивізії, якою командував О.І. Покришкін. З того часу голос Костянтина Вишневецького звучав в шоломофонах льотчиків: він наводив їх на ціль, попереджував про небезпеку.

Навчав до останньої хвилини свого життя: в бою за визволення міста Львова був вбитий прямим попаданням ворожої бомби. Це сталося 30 липня 1944 року.

На пагорбі Слави в м. Львові поховано славного сина - нашого земляка. В центрі села Новоданилівка височіє на рожевому граніті бюст К. Г. Вишневецького.